Лесів, М. І. Особливості структурних змін речовини головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу, пацієнтів з гіпотиреозом та у осіб з поєднаною патологією / М. І. Лесів, В. А. Гриб // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 20, № 4. - С. 67-71 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ СПЕКТРОСКОПИЯ -- MAGNETIC RESONANCE SPECTROSCOPY АТРОФИЯ -- ATROPHY КОГНИТИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- COGNITIVE THERAPY МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (патология) Анотація: Вивчали структурні параметри головного мозку 67 пацієнтів у віці 47,23±2,64 років, тривалість захворювання – 13,27±0,75 (від 2 до 19) років. До контрольної групи залучено 18 практично здорових осіб, відповідного віку (47,84±0,36 років), підбір яких здійснювався із врахуванням даних анамнезу, при відсутності гіпотиреозу та гіпертонічної хвороби. За представленими нами в попередніх публікаціях даними, при проведенні нейропсихологічного тестування нами було зареєстровано у хворих із гіпертонічною хворобою зменшення об’єму пам’яті за тестом на засвоєння 10 слів за методикою, запропонованою А.Р. Лурія (р0,05), а також за серійним рахуванням із шкали Маттіссе (р0,05). У хворих із гіпотиреозом за методикою «Вибірковість уваги» (Тест Г. Мюнстерберга) відмічали нестійкість уваги (р0,05). Для розширеної оцінки було вибрано таблиці Шульте, результат яких демонструє стан домену виконавчих функцій пацієнта та доводять нестійкість уваги. Аналіз результатів показав те, що при урахуванні взаємодії чинників (гіпертонічною хворобою та гіпотире-озу) найураженішими когнітивними доменами є пам’ять, виконавчі функції та увага відповідно (р0,05). Для діагностики когнітивно–мнестичних розладів усіх груп використовувалася магнітно резонансна томографія, вимірювали поперечні розміри медіального, бічного (скроневого рогу) і вертикального перигіпокампальних просторів, а також оцінювали показники об’єму сірої речовини (кори) лобної частки головного мозку у 3-ох зонах. Вимірювання проводили в правій і лівій півкулі.Так, спостерігалось достовірне підвищення індексів медіального та верхнього перигіпокампальних праворуч і ліворуч у хворих у III групі в порівнянні з I та II групами. Латеральний перигіпокампальний індекс суттєво не відрізнявся у трьох групах (р0,05). Таким чином, у хворих при урахуванні взаємодії чинників (гіпертонічною хворобою та гіпотиреозу) визначалась збільшення перигіпокампальних індексів (р0,05).Виходячи з даних таблиці 2 у пацієнтів I групи середнє значення лобової частки було 634,06±10,92. У пацієнтів II групи середнє значення лобової частки було 638,6±7,82. У пацієнтів III групи середнє значення лобової частки було 601,3±3,325. Між I і II групами не існувало стати-стично достовірної різниці (p=0,05). Між I і III групою показники статистично достовірно відрізнялись за критерієм (р0,05). Між II і III групами також існувала статистично значуща різниця між показниками (p0,05). Таким чином, у хворих із гіпертонічною хворобою, гіпотиреозом та гіпертонічною хворобою із супутнім гіпотиреозом визначалось збільшення перигіпокампальних індексів, зменшення об’єму сірої речовини (кори) лобної частки головного мозку (праворуч і ліворуч), достовірно перевищувались можливі (інволюційні або інше) зміни. Отже, результати дослідження свідчать про те, що при гіпертонічній хворобі, гіпотиреозі та при поєднанні гіпертонічною хворобою із гіпотиреозом, визначалось достовірне прискорення атрофічних процесів. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Гриб, В. А. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |