Формування та розвиток клінічного мислення іноземних студентів при вивченні радіології / В. Ю. Марченко [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2020. - № 4(158). - С. 225-228. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: СТУДЕНТЫ -- STUDENTS МЫШЛЕНИЕ -- THINKING СПЕЦИАЛИСТЫ-ИНОСТРАНЦЫ -- FOREIGN PROFESSIONAL PERSONNEL РАДИОЛОГИЯ -- RADIOLOGY КОГНИТИВНАЯ НАУКА -- COGNITIVE SCIENCE Анотація: В статті обговорюється питання складності формування і розвитку клінічного мислення студентів – іноземців, пов’язане з певними факторами: недосконалим володінням мовою, складністю у спілкуванні з пацієнтами, обмеженим часом, що відводиться на діагностику та лікування хворого на амбулаторному прийомі. Найбільш досконалим ступенем лікарського діагнозу є «діагноз хворого», у якому відзначаються особливості захворювання в конкретного хворого, що залежать від його індивідуальної реактивності, конституції, віку, умов життя. Але для статистичного вивчення загальних закономірностей, динаміки структу-ри захворюваності і смертності в основу документального оформлення захворювань у клінічній практиці покладений клінічний «діагноз хвороби». Він складається з нозологічної форми, що позначає сутність хвороби в термінах, передбаченою прийнятою міжнародною класифікацією і номенклатурою хвороб (Міжнародна класифікація хвороб – Женева, 1998 р.) та затвердженими на території України класифікаціями. Причому, іноземним студентам важливо співставляти різні назви одних і тих же форм захворювань, якими різняться вище вказані класифікації. Оскільки невідомо, яка класифікація використовується в країні подальшого працевлаштування майбутнього спеціаліста. Велике значення в цьому має розуміння патоморфологічних процесів, що лежать в основі патологічного процесу. Кожний лікар при визначенні діагнозу діє за певною схемою, якої він був навчений або розробив сам у процесі своєї практичної діяльності. Хоча більшості лікарям здається, що вони ставлять діагноз інтуїтивно, спираючись на своє «внутрішнє почуття». Але інтуїція найчастіше базується на глибоких знаннях і великому досвіді роботи. Тому, в усіх випадках після відповідного аналізу, можна досить детально відтворити «шлях» до діагнозу – всі дії і послідовність роздуму лікаря, які він виконує в процесі встановлення діагнозу. Рекомендується індивідуальний підхід кожного викладача медичного вузу до студентів-іноземців з урахуванням їх когнітивних стилів, що забезпечить формування клінічного мислення майбутніх лікарів та підвищення якості підготовки фахівців-рентгенологів. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Марченко, В. Ю. Марченко, І. Я. Бойко, В. В. Жукова, Т. О. Муковоз, О. Є. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)